Масонська Зала – це відразу дві будівлі у центрі Мангеттена, що є штаб-квартирою для Великої Ложі Масонів Штату Нью-Йорк. Раніше на цьому місці уздовж 6-ої авеню між 23-ою та 24-ою вулицями знаходився старий Масонський Зал 1875-го року будови. Але вже до 1907-го його замінив 19-поверховий хмарочос який виходить на 24-у вулицю і є основною будівлею Великої Ложі. Другий такої ж висоти офісний білдинг звели у 1913-го році і над головним його входом на широкій 23-ій вулиці майорить величезний масонський прапор. Таким чином можемо розвіяти перший міф, про секретність організації, – ось так відкрито, в усіх на очах.
Ту будівлю, яка по-новіше здебільшого здають під офіси і таким чином генерують дохід, що витрачається на утримання комплексу, а також на підтримку благодійних ініціатив Ложі, серед яких і дома для старшіх, й госпіталі, й дітячі табори. Будівля по-старіше використовується для зустрічей різних малих лож, але містить і бібліотеку, а також найкрасивіший зал на 1200 людей (Кімната Великої Ложі), про який ми ще повернемось у кінці цього запису.
Наприкінці минулого століття Масонський Зал зазнав повну реставрацію своїх приміщень які на протязі довгих років не підтримувалися в адекватному стані: багато елементів декору грубо зафарбовувалися, рідкісні картини припадали пилом і, в цілому, кімнати для зборів теж мали дуже бляклий вигляд. Тим приємніше зараз подивитись на насилу відновлені кімнати, кожна у своєму неповторному і часто глибоко символічному стилі.
План будівлі досить простий, майже на кожному поверсі кімнати для зустрічей лож: Італійської, св. Іоанна і 78 інших, об’єднаних Великою Ложею Нью-Йорка. Кожна кімната має свою тематику, але про це пізніше. Ось декілька фотографій простих сходових прольотів і коридорів з фотографіями і короткою біографією відомих братів-масонів. Луіс Б. Мейєр (Лазарь Мейр) з Метро-Голдвін-Мейєр, й Гаррі Гудіні (Ерік Вайс), й Джордж Коен (батько Бродвею), і президенти Тед і Франклін Рузвельти, а також багато інших.
Кімнати для зібрань мають кожна свою назву: “Іонічна”, “Готична”, “Ренесансна”, всього 12, усі виглядають дуже схоже по плануванню, але кожна – унікальна за оформленням. У деяких стіни обиті листами “датського золота” – сплаву, що імітує більш благородний метал. Готична кімната симулює вітражі церкви Сент Шапель в Парижі. У Континентальній кімнаті по обидві сторони від герба континентальних військ один на одного дивляться фрімасони-революціонери – Джордж Вашингтон і Маркіз де Лафайєт. Майже на усіх кріслах є спеціальні затиски куди зручно ставити ритуальну палицю. Ними користується адміністративна верхівка ложі, п’ять представників якої займають особливі крісла уздовж головної стіни. Над ними завжди є присутнім по-різному стилізоване зображення латинської букви G, яка в американському масонстві асоціюється з Головним Архітектором. Хоча це не релігійна організація і обговорення цієї чутливої теми заборонено на зборах лож, віра у Вищу Істоту – наріжний камінь братерства. Атеїстам тут не раді.
Практично усі кімнати спочатку освітлювалися за допомогою газу і підводи для газових труб збереглися. 3 свічки, 3 світла, що можна побачити в центрі майже кожної кімнати символізують три основні символи масонства: біблію, циркуль і накутник. Також вони представляють Магістра та старшого і молодшего “старост” ложі: хоча б один з них має бути присутнім, щоб зустріч відбулася. Взагалі символізму тут скрізь дуже багато, від єгипетської міфології до грецької, індійської і далі. Наприклад, грецька в’язь означає дружбу, а свастики – благодення. Біля крісла магістра ложі завжди є шматок мармуру, розбитий в центрі своєї верхньої частини. Причиною цьому – використання особливого молоточка на зразок суддівського. Також в кожній кімнаті можна бачити дві колони з глобусами вгорі. Здається, що серед самих масонів немає згоди з приводу їх походження, але іноді їх називають соломоновими стовпами і символізують вони всюдисущу природу організації. Пам’ятаючи про своє походження від європейських мулярів одним з символів сучасного масонства є отесана кам’яна брила, яку часто встановлюють ложі на згадку про своїх братів та на честь різних подій.
Кімната Холландера – це невелика конференц-зала та, за сумісництвом, службова бібліотека. Головним експонатом тут є статуя Джорджа Вашингтона з рітуальним масонським фартухом та символикою на шії. Джордж Вашингтон був магістром Александрійської ложі, його титул звучить як Worshiping Master. Під містом його імені у 20-х роках побудували 100-метровий мемеріал його ж пам’яті, але вже не тільки як президента, але й як масона. Меморіал зовнішньо виглядає як Александрійський маяк. Стол у цій кімнаті накритий плитою дорого мармуру, що в якийсь момент почав тріскатися і його були вимушені заховати під скло. Стеля зали оформлена з використанням різних американських індійський символів, в тому числі ацтеків та майя. У шафах – тома робіт, що були написані братами-масонами як частина їх діяльності у межах організації.
На 14-му поверху розташована бібліотека ім. Роберта Лівінгстона, який був присутнім при інавгурації Джорджа Вашингтона та був тоді гранд-мастером Великої Ложі. Бібліотека доступна для громадськості, але брати книги дозволяється тільки масонам. По вихідних вона закрита, але в буденні дні працює в звичайні години. У головній кімнаті можна розгледіти годинник, що належав Корнуаллісу, одному з генералів британських військ під час Війни за Незалежність. Головний артефакт цієї бібліотеки-музею виставлений за домовленістю з містом зовсім в іншому місці, а саме у Федеральному Холі на Волл Стріт навпроти біржі. Це та сама біблія, на якій присягався Джордж Вашингтон в 1789-му році, коли став першим президентом США, а Нью-Йорк – першою конституційною столицею. Насправді вона належить одній з найстаріших американських лож – св. Іоанна, якій вже більше 250 років. Тут у витончено оформленому коридорі можна виявити і інші цікаві експонати. Як, наприклад, камінь соломоновогу храму в Єрусалимі. Чи церемоніальні масонські мечі, а також речі, що належали Бенджаміну Франкліну.
Ну і, нарешті, найголовніший зал у будівлі– велична Кімната Великої Ложі. Місткістю 1200 чоловік цей зал являється відповідним місцем для сесій, а також для різних урочистих функцій малих лож. Яскравий золотий ефект кімнаті надають знову ж таки листи “датського золота”, а також прекрасні вікна у стелі, оформлені в стилі стекла Тіффані. Під час реставрації в 1986-му році ці стекла були акуратно зняти листок за листочком, потім їх посилили і встановили назад. У залі відмінна акустика тому іноді його здають звуко-записуючим компаніям, а також під різні музичні події. Стіни прикрашають портрети гранд-мастерів Великої Ложі.
Отже, сподіваюся, що секрети масонства стали дещо ближче, а якщо вам би хотілося побачити Масонський Зал особисто, то деталі про те як це зробити можна дізнатися на цій сторіночці або можна звернутися до нас – ми допоможемо все організувати! Спасибі за увагу і ласкаво просимо до Нью-Йорку!
Be the first to leave a comment. Don’t be shy.