IATAN логотип

Archive for the ‘Цікаво’ Category

Найтепліше різдво в історії Нью-Йорку

У Нью-Йорку спека, і не просто так, а на самісіньке Різдво: місто поставило рекорд температури з великим відривом, продемонструвавши +22 градуси за Цельсієм 24-го грудня й +18 25-го.

Тепле Різдво у Нью-Йорку 2015

Тепле Різдво у Нью-Йорку 2015

Всіх, хто відмічає сьогодні, з Різдвом! У Нью-Йорку цей день став найтеплішим різдвяним за всю історію спостережень! Увечері 24-го грудня можна було помітити людей в майках (і без) на катках і в парках, вони займаються спортом або просто гуляють. Глобальне потепління причиною такій погоді чи ні (хтось говорить Ель Ніньйо, хтось – Північно-Атлантична Осцілляція), але ефект досіть цікавий, хоча й неканоничний. Всі звикли думати, що Біле Різдво – стандарт для НЙ, але, насправді, його статистична вірогідність всього біля 15 відсотків. А ось +22 (72 за Фаренгейтом) не чекав ніхто, це вже більше схоже на який-небудь Лос-Анджелес. Попередній рекорд 24-го грудня в Нью-Йорку був +17 в 90-х роках, так що температура стрбнула дуже пристойно. Дивіться нижче підбірку фото-доказів дивовижного феномену.

Як зупинитсь у Нью-Йорку за $100 у 2016?

Нью-Йорк найдорожче місто в Америці, середня ціна за готель, наприклад, складає приблизно $250 за ніч за номер, що в два рази дорожче, ніж в середньому по США; саме тому ми пропонуємо оцінити знижки під час Готельного Тижня 2016.

Готель Giraffe

Готель Giraffe

Іноді знайти відповідний готель в Нью-Йорку буває складно, особливо на свята. Якщо середнє за рік заповнення готельних номерів Нью-Йорка перевищує 80%, то наприкінці грудня ця статистика досягає свого піку і досягає 100%. Не випадково в місті йде будівництво десятків нових готелів і в 2016-му році кількість готельних кімнат дійде до 110 тисяч. При середній ціні за ніч за номер в $248.70 (трохи нижче, ніж в 2014-му, до речі) проживання в Нью-Йорку може влетіти в копієчку. Але в січні попит зазвичай падає і в 2016-му на нас чекає прекрасна можливість, яку гріх буде пропустити, – “Готельний Тиждень 2016”!

Басейн на даху готелю Gansevoort Meatpacking

Басейн з підігрівом на даху готелю Gansevoort Meatpacking

“Готельний Тиждень 2016” усупереч назві пробуде 12 днів, з 3-го по 15-і січня, але нам же й краще. Взагалі на початку січня після найгарячішого сезону в Нью-Йорку навіть найексклюзивніші готелі іноді можуть спускати ціни нижче середньоринкових. Колись раніше це проходило нецентрализовано і необхідно було відловлювати знижки самостійно. У 2016-му році вже вп’яте ця практика буде організована у рамках офіційного “готельного тижня” в січні. Працює сайт, де зібрані усі готелі-учасники і можна ознайомитися з найприємнішими знижками за рік, що дозволяють зупинитися в Нью-Йорку по найвищому розряду, не залишивши тут при цьому цілий статок. Ось найцікавіше з того, що ми виявили.

$100

  • За $100 пропонує розміщення Wolcott Hotel, що знаходиться на 31-ій вулиці між П’ятою і Шостою авеню. Історичне надбання Нью-Йорка, готель 1904-го року будови приймав таких гостей як Айседора Дункан і Генрі Міллер;
  • За ту ж суму можна зупинитися прямо на Таймз-сквер в Econo Lodge Times Square; цей бюджетний готель ідеально розташований для тих, хто хоче вдихнути туристичне повітря Нью-Йорка повними грудьми;
  • Для тих у кого є справи або інтереси у фінансовому районі Мангеттена підійде Holiday Inn Manhattan Financial District; зі своїми 50-у поверхами цей готель – найвищий Holiday Inn у світі, він знаходиться всього в декількох кроках від Волл стріт, меморіалу 11-го вересня і Беттері Парку.

$200

  • Один з наймодніших готелів Нью-Йорка Gansevoort Meatpacking сильно опускає ціни з нагоди “готельного тижня”; всього за $200 за ніч можна зупинитися в одному з “найгарячіших” районів Мангеттена з доступом до того, що підігрівається цілорічно басейну на даху, звідки відкриваються види на Гудзон, парк ХайЛайн і хмарочоси Мангеттена.
  • У Мидтауні рекомендуємо зупинитися в Refinery Hotel New York, де баланс ціна-якість досягає ідеальної рівноваги, особливо враховуючи январьскую знижку!
  • На площі Таймз-сквер є відмінна опція і в цій ціновій категорії: Sanctuary Hotel NYC – бутик-готель, лауреат індустріальних конкурсів.

По цьому посиланню можна ознайомитися з усіма учасниками “Готельного тижня 2016 в Нью-Йорку” і дізнатися як скористатися знижкою: Hotel Week NYC 2016. А якщо у вас є які-небудь питання по бронюванню готелю в Нью-Йорку, то ми будемо раді вам допомогти!

Гренд Сентрал та годинник Тіффані

Годинник Тіффані на фасаді Гренд Cентрал ТерміналОдна з найбільших робіт ювелірної компанії “Тіффані” – це 4-х метровий циферблат для годинника, що встановлений на фасаді терміналу Гренд Сентрал на Парк-авеню в Нью-Йорку. “Храм залізниці”, як називали цю будівлю, гордо перегороджує широкий проспект і машинам доводиться об’їжджати його спеціальним балконом. Над ним же височіє хмарочос, побудований, майже як кепкування над повільними поїздами, авіакомпанією Pan American, але Grand Central Terminal пережив й її. А годинник під Меркурієм, Геркулесом і Мінервою (символізуючими швидкість, силу, інтелект) продовжує відлічувати вічність з точністю до однієї мільярдної частки секунди.

Мало хто знає, що в цифрі “6”, або точніше “VI”, в даному випадку, є маленьке віконце, які використовувалося, щоб регулювати стрілки годинника

Годинник Тіффані зсерединиВартість цього, без перебільшення, витвору мистецтва, склала б більше сотні тисяч доларів навіть тоді, в 1914-му році (зараз більше 2-х мільйонів), але “Тіффані” встановили його безкоштовно. Це дало їм можливість говорити, що Гренд Централ Термінал, головний вокзал країни, працює “за часом Тіффані” (on Tiffany time). Ювелірам також надали виставкове місце у Вандербілт-Голлі на один повний день. У 1992-му році циферблат розібрали та відправили на реставрацію, що тривала цілих 12 років. А відразу після неї в терміналі адаптували нову систему синхронізації годинника, що встановлює їх кожну секунду за атомним цезієвим хронометром з військово-морської обсерваторії у Вашингтоні.

Читайте й про інші секрети вокзалу Гренд Централ Термінал у нашому блозі.

Нове ім’я для філармонії

Евері Фішер Гол увечері

Будівля колишньої Філармонічної Зали в Лінкольн-центрі

У США взагалі та Нью-Йорку зокрема театри, концертні зали, аудиторії, бібліотеки, учбові корпуси університетів і навіть, іноді, посади все частіше носять імена меценатів, які в той або інший момент матеріально підтримали заклад-рецепіента. По цей час право спонсора на таку назву вважалося таким, що надається довічно або, точніше, “безстроково”, “in perpetuity” англійською. Проте, отримані десятки років назад, нехай тоді значні кошти, не усі вважають достатньою причиною для поваги цього “вічного” формулювання.

Фішер і Геффен

Фішер проти Геффена

Узяти, наприклад, Філармонічну Залу, що відкрилася в Лінкольн-центрі в 1962-му році. Дизайн був невдалим, аудиторія страждала від т.з. “глухих плям”, був потрібний ремонт. У 1973-му $10.5 мільйонів надійшло від деякого Евері Фішера, поціновувача музики, що пішов в побутову електроніку, на честь якого і була перейменована відремонтована концертна зала. Правда, начебто Евері Фішер про це не просив і назву змінили лише з його дозволу, але все таки з тим самим формулюванням: “in perpetuity”. І ось в 2014-му році Лінкольн-центр узяв і оголосив, що надасть “право на назву” тому, хто запропонує велике пожертвування на користь чергової реставрації Евері Фішер Голу (оцінювану в напів-космічні $500 млн). Сам Фішер помер в 1994-му, але його спадкоємці, здавалося, були проти, тим більше, що років 10 тому вони вже погрожували судом за схожі заяви.

Літери складаються в David Geffen HallКонсенсус був досягнутий, коли Ненсі, Чарльз і Барбара все-таки прийняли відкупні $15 млн, що майже в 4 рази меньше оригінальної суми якщо враховувати інфляцію. І прямо зараз у більш ніж 40 місцях, де згадується назва залу, проводяться роботи по заміні його на нове – David Geffen Hall. Встигнути слід до четверга, коли відкривається сезон цього року. Девід Геффен, уродженець Брукліна, свого часу зпродукував декілька відомих фільмів, навіть заснував кіно-компанію DreamWorks разом із Спілбергом, володіє звукозаписними компаніями і взагалі знаходиться на 68-му рядку рейтингу Форбс. Його пожертвування склало усього $100 млн – стільки ж в 2008-му виклав Девід Кох Театру Штату Нью-Йорк (тепер David H. Koch Theater), що розташовується прямо навпроти. Консероватор Кох говорить, що йому досить 50 років, потім назву можна міняти, ліберал Геффен же погодився тільки на формулювання “in perpetuity”.

Пневматична пошта

Пневматична пошта майбутнього

Деякі технології минулого нагадують, швидше, наукову фантастику. Наприклад, незважаючи на останній сезон серіалу “Білий комірець”, думаючи про систему пневматичної пошти більшість напевно швидше згадає “5-й елемент”, фільм з нью-йоркського майбутнього, де Корбан Даллас отримав декілька важливих листів поспіль. А, проте, складна багатовузлова мережа труб для передачі повідомлень і невеликих об’єктів використовувалася в Нью-Йорку вже з кінця XIX-го століття.

Пневматична трубаТака мережа функціонує за рахунок компресорів (що спочатку працювали на парових двигунах, потім на електриці), які створюють тиск повітря, виштовхуючи чи засмоктуючи зміст приєднаної труби. Це робить можливою передачу об’єктів (зазвичай спеціальних змащених олією капсул) на великі відстані практично через повітря, тобто пневматично. Нью-йоркська мережа не була найбільшою або найстарішою. У Берліні, наприклад, систему ввели в 1865-му році та її пікова протяжність досягала 400 км; у Парижі – 467 км і використовувалася з того ж часу аж по 1984 р. Запуск в Нью-Йорку відбувся через 4 роки після Філадельфії, в 1897-му році, зате розмір капсул тут був дуже великим: приблизно 60 сантиметрів на 20 в діаметрі. Це дозволяло переслати навіть живого кота, що було виконано мінімум двічі (один раз для сміху, інший – для термінової доставки до ветеринара).

Схема пневматичної поштової системи Нью-ЙоркуПневматична пошта сполучала вузлові поштові станції в Мангеттені та навіть у Бруклині (одна труба проходила по Бруклинському мосту). Швидкість передачі капсул досягала 50 км/год. Тобто з главпочтампту на 33-й вулиці до Гарлема листа доходили за 15-20 хвилин. Протяжність мережі складала 44 км, а потік досягав 95 тисяч листів щоденно – приблизно третина усієї циркуляції по місту. У 1918 році федеральний уряд порахував, що експлуатація пневматичної системи обходиться в 17 тисяч доларів за милю (1.6 км) в рік. Було прийнято рішення використати дешевший і ще більш інноваційний вид доставки пошти: автомобіль. У 1922-му систему в Нью-Йорку як-будто відродили, але протягнула вона тільки до 1953-го року.

Нью-йоркська бібліотека використовує пневматичну поштуЗараз залишків минулої величі майже не збереглося. Без адекватного змісту велика частина пневмотруб прогнила або була знищена під час ремонту та будівництва. Деякі організації, передусім банки і бібліотеки, продовжують використовувати пневматичну службу доставки усередині своїх приміщень. Наприклад, гуманітарна гілка нью-йоркської бібліотеки в головній будівлі на 5-й Авеню використовує такі міні-капсули, що переносять замовлення читача бібліотекареві 7-ма поверхами книжкових полиць нижче. Книги доставляються вгору за допомогою вертикального конвейєра. Але ніщо не поб’є острів Рузвельта, що в Нью-Йорку між Мангеттеном і Квінсом: тут майже ніколи не буває поганого запаху і шуму від сміттєвих вантажівок оскільки усі сміттєзбірники у будинках сполучені зі “звалищем” за допомогою шведської пневматичної системи! Оце вже й справді технологія майбутнього!

Надувні щури

Надувні щури біля готелю в МангеттеніВизнаємо, щури – не найприємніша тема для розповіді, хоч це і частина нашого життя в Нью-Йорку. Нещодавно в старому доброму Колумбійському університеті порахували, що в місті цих гризунів всього 2 мільйони, а не 8, як було прийнято думати раніше – і на тому спасибі. Все ж сьогодні ми поговоримо не про звичайних щурів, а про величезних надувних. Можливо, ви помічали їх на центральних вулицях міста, зазвичай біля входу до магазину, ресторану чи офісної будівлі. Близько 4 метрів у висоту, на задніх лапах, із страшними кігтями та зубами, легко хитаються від вітру. Звідки така незвичайна порода?

Рекламна картинка з сайту виробника

Картинка з сайту виробника

З Іллінойса. Основний постачальник надувних щурів називається Big Sky Balloons and Searchlights і продає їх по декількох в місяць (такий попит) в 3-х розмірах: від 3 до 8 метрів ціною до 8 тисяч доларів за штуку. Не тут їх придумали, але на початку 90-х почали робити масово за замовленням, кого б ви думали, профспілок. У кінці 70-х років профспілкові активісти почали використовувати тактику залякування проти бізнесменів, які наймали на свої підприємства необ’єднаних робітників, а також по деяких інших приводах. Для цього де-небудь на видному місці перед входом встановлювалися надувні тварини по-страшніше, передусім щури, адже саме так протестуючі називали незговірливих підприємців. Сучасних надувних гризунів все частіше називають Scabby the Rat на честь тих представників робочого класу, що все ж приймають замовлення на роботу усупереч страйкам більшості.

Профспілки невдоволені магазином

Надувний щур біля магазину Бергдорф Гудман сьогодні

Сьогодні, в останній день серпня 2015, двух таких щуров було помічено недалеко один від одного на 5-й Авеню: один – біля дорогого магазину одягу й аксесуарів Бергдорф Гудман на розі з 58-ю вулицею, а другий – біля входу в офіси “Кока-Коли” у будинку №711 (магазину Omega на першому поверсі цієї будівлі, виходить, дістається даремно). Нью-йоркська філія содової імперії, як стверджується, найняла для ремонту робітників, які неправильно працюють з азбестом, що може бути смертельне небезпечно для оточення.
Листівка профспілки

Листівка лає “Кока-Колу”

4-метрові страховища відлякують потенційних покупців і клієнтів, хоча нью-йоркці, здається, їх і зовсім не помічають, але туристам напевно неприємно; головне – щури привертають увагу. І це абсолютно легально: під тиском суду Державна Комісія з Трудових Стосунків визнала в 2011-му році, що такі демонстрації не можуть бути класифіковані як пікети або мітинги, а тому проходять в повній відповідності з 1-ою поправкою до Конституції США, що захищає свободу слова.

юніон сквер

Надувні щури на Юніон Сквер

Кілька років тому було підраховано, що в Нью-Йорку 30 таких щурів, і 13 з них навіть якось вдалося зібрати разом під час великого протесту на Юніон Сквер. Назва площі якнайкраще підходить для акцій профспілок (unions). І незважаючи на недавню заяву президента однієї з великих профспілкових організацій про те, що пора зав’язувати з такою непривабливою тактикою, щури, як і раніше, захоплюють міські тротуари разом з увагою громадськості.
Бронзовий пам'ятник надувному щуру

Бронзовий Скеббі прикрашає дворик будівлі на Парк Авеню з 2013-го року

У внутрішньому дворику Lever House, історичної офісної будівлі на Парк Авеню, навіть встановили бронзову копію Scabby the Rat в повний зріст і під назвою “Новий Колос” (так само називається знаменитий сонет Еми Лазарус про Статую Свободи) – запрошуємо познайомитися, адже, судячи з усього, Скеббі в Нью-Йорку ще надовго.

Відкрито найстаріший міст Нью-Йорку

Хай Брідж у Нью-ЙоркуМинулого тижня після 6 років реконструкції уперше з 1970-х років відкрився для пішоходів найстаріший міст у Нью-Йорку. High Bridge (не плутати з High Line) існує з 1840-х років, тобто він приблизно на 40 років старше за Бруклінський! Знаходиться він, дещо несподівано, не в Даунтауні та навіть не у ближньому Брукліні, а в районі Вашингтон Хайтс, майже на самій півночі Мангеттена. В середині XIX століття це були навіть не висілки, а просто далеке село. Проте, Таймз говорить про міст так:

Хай Брідж зробив можливим сучасний Нью-Йорк

Хай Брідж в 1846

Хай Брідж у 1846

Справа у тому, що зростання міста стримувала відсутність доступу до питної води. Ті колодязі, що були, використовувалися дуже активно і часто бували скомпрометовані. У 1832-му році епідемія холери змусила втекти значну частину городян, 2% населення загинуло. Інженер на ім’я Джон Джервіс запропонував і реалізував проект, що в рамках у 66 км на північ від Нью-Йорку була зведена гребля та штучне озеро, з якого вода по системі римського акведука поступала в місто виключно під дією гравітації. Високий Міст чи Хай Брідж був останньою ланкою цього ланцюга.

highbridgeНа мангеттенському боці вода поступала до резервуарів на территорії майбутнього Центрального Парку і на 5-у Авеню між 40-ю и 42-ю вулицями, де зараз знаходиться нью-йорска бібліотека (залишки фундаменту резервуару навіть можна розгледіти в одному з приміщень). Хоча водогін був успішно протестований вже 22-го червня, лише 14-го жовтня 1842-го року з великою помпою Кротонський Акведук був, нарешті, офіційно запущено і фонтан біля мерії майже на самому вже півдні Мангеттена забив 15-метровим струменем. Хай Брідж було остаточно здано в експлуатацію у 1848-му році, коли на ньому були встановлені дві чавунні труби діаметром по 91 см. highbridge towerНезабаром, з розвитком технологій, будівництвом більш високих будівель, освоєнням більш високих районів Мангеттена і, не в останню чергу, популяризацією зливних унітазів, знадобилося збільшити тиск у водопроводі, для чого до 1872-му року на мангеттенському боці були побудовано резервуар на 30 метрів вище за ті труби, а також найкрасивішу насосну вежу заввишки 61 метр; остання по цій день гордо нависає над мостом. Доречі, саме тиск в трубах визначив висоту будівель у бідному Нижньому Іст-Сайді й інших районах: вода доходила тільки до 6-го поверху, будівлі більшої поверховості зобов’язані були встановлювати коштовну насосну систему і, зазвичай, дерев’яну водонапірну бочку на даху). Цікаво, що побудуй зодчі цю вежу трохи вище і облік Нью-Йорку міг бути іншим!

Highbridge 1869Над величними прольотами, що сполучали континент з Мангеттеном і над трубами проходила пішохідна зона, відкрита у 1860-х рр, коли вона стала популярним місцем для прогулянок місцевого населення. Дістатися сюди з обжитих місць було порівняно легко на паромі. Публіка, що гуляє насолоджувалася природою і результатом інженерної думки, в основному, на вихідних. На північ від мосту, там, де зараз проходить шосе Харлем Рівер Драйв, навіть було побудовано подібність гоночної траси, де відбувалися імпровізовані кінські перегони. Ріст Нью-Йорку тим часом досяг рекордних показників і вже в 1890-му році в експлуатацію було введено Новий Кротонський Акведук, що в три рази перевищив пропускну здібність старого. У цьому випадку вода проходила вже по тунелю під рікою Гарлем. Використання Хай Бріджу вперше було поставлено під питання.

highbridge-24У 1927 р. по компромісу з громадськістю замість повного знищення Високого Мосту було розібрано 5 кам’яних арок з Мангеттенського боку. Вони були замінені одним великим металевим прольотом, що нібито полегшувало річкове судноплавство. Решта 10 арок з боку Бронкса і одна у протилежного берега нагадують про велич мосту, до дизайну якого приклав руку 18-річний тоді Джеймс Ренвік мол. – автор собору св. Патріка і багатьох інших шедеврів в США. Остання крапля води протекла через Хай Брідж 15-го грудня 1949-го року. Якийсь час пішохідна зона вгорі була відкритою, але врешті-решт занепадні настрої тих років положили кінець і цьому. Хулігани кидали каміння і сміття в прогулочні катери, що пропливали річкою, і це зподвигло адміністрацію району перекрити міст для пішоходів.

highbridge-28Реставрація мосту і відновлення зручного пішохідного зв’язку між Бронксом і Мангеттеном у цій точці були предметом обговорень довгі роки, з тих пір як район став виходити з фінансової і кримінальної кризи. Нарешті, у 2009-му році почалися ремонтні роботи, завершення яких відкладалося кілька разів. До моменту відкриття 9-го червня 2015-го року загальна витрачена сума склала майже $61 мільйон доларів! Ми раді у будь який день (але особливо на фестиваль відкриття 25-го липня) запросити вас на прогулянку по цьому інженерному чуду, яке об’єднує різні місця не тільки географічно, але і по часу: древньо-римські технології з сучасним Нью-Йорком, якого, як ми погодимося з Таймз, не існувало б без Хай Брідж!

Кіноіндустрія Нью-Йорку

фільм Вуді Алена manhattanДуже часто Мангеттен називають голлівудською декорацією. Здаєься, ще ніхто не зміг впевнено підрахувати загальне число фільмів, знятих в Нью-Йорку, як великими студіями, так і незалежними продюсерами. Категорія “Фільми, зняті в Нью-Йорку” у Вікіпедії, нараховує 808 фільмів, але це явно сильне применшення. За офіційною статистикою тільки з 2011 по 2013 рік в місті було отримано 517 дозволів на зйомку в 17241 локаціях.

Фільм 1896-го року herald square Кіно для Нью-Йорку почалося в 1896-му році, коли на вулицях міста зняли перший короткий “фільм” під назвою “Herald Square”. В наступному році в Брукліні була заснована крупна кіностудія Vitagraph Studios; Ворнер Бразерс купили їх в 1925-му. Приблизно з того ж часу в ближньому Нью Джерсі орудував широко відомий Томас Едісон зі своєю студією Black Maria, знімали вони частенько і в Мангеттені. З появою звукового кіно наприкінці 20-х років нью-йоркська кіноіндустрія терпить крах: місто занадто галасне для аудіозапису, усі переїжджають до тихого Голлівуду. Технології звукоізоляції не занадто міняють справу, все вже вирішено: Лос Анджелес – столиця кіно.

Стенлі Кубрік на зйомках фільму "Страх і бажання"З початку 1950-х років зйомки поступово повертаються до Нью-Йорку. У 53-му році виходить перший фільм фотографа з Бронкса на ім’я Стенлі Кубрік – “Страх і бажання”. У 66-му на арені і на екрані з’являється майбутній глашатай Нью-Йорку Вуді Аллен зі своєю першою роботою “Що трапилося, Тигрова Лілія?”. Але кіно-доля Нью-Йорка відтепер і надовго буде пов’язана з інді-кіно, тобто незалежними малобюджетними постановками. І це само по собі зовсім не погано. Ця ситуація подарувала нам таких геніїв як Мартін Скорсезе, Чарлі Кауфман, Даррен Аронофскі, Джим Джармуш та інших.

Карта дозволів на зйомки в Нью-ЙоркуОбстановка почала активно змінюватися з 2005-го року, коли міська адміністрація запустила вкрай популярну програму “Зроблено в Нью-Йорку”. Вона пропонує бюрократичні спрощення і податкові послаблення кінопродюсерам, що знімають на нью-йоркських вулицях. Таким чином загальний прибуток міста від індустрії зріс з 2-х мільярдів доларів у 2004-му році до 7 мільярдів у 2012-му. Адміністрація мера навіть спонсорувала бруклінську студію Steiner, що зараз є найбільшою в США поза Голлівудом. Дещо несподівано, але за даними цієї міської програми район Уільямсбург є таким, що найбільше знімається в Нью-Йорку, окрім хіба що мангеттенського Мідтауну. Пара ентузіастів зібрала всі видані за останній час дозволи на зйомки в Нью-Йорку на одній зручній карті – дивіться самі!

Елоїза у Плазі

Портрет Елоїзи

Портрет Елоїзи у Плазі

Серія книг про маленьку дівчинку на ім’я Елоїза, що була написана в 50-х роках, примушувала посміхатися не одно покоління читачів. У 2003-му Дісней екранізував перші дві книги й ми могли з розчуленням спостерігати за пригодами 6-річної Елоїзи вже на блакитному екрані. Головну роль зіграла дочка російських іммігрантів Софія Васильєва. Свого часу ці книги, а потім фільми, спричинили своєрідний медіа-фурор і той факт, що їх персонаж живе в Плазі не залишився не поміченим і в самому цьому історичному та знаменитому готелі.

Магазин "Елоїза у Плазі"

В магазині “Елоїза у Плазі” можна організувати тематичний день народження

Книги (перша вийшла у 55-му році) мали такий успіх, що дуже скоро діти почали приводити батьків до Плази і дзвонити пісьменниці Кей Томпсон, що жила там, з проханням дати слухавку Елоїзі. В готелі дуже позитивно віднеслися до цієї хвилі популярності та навіть організували тур по кімнатах Елоїзи, де відвідувачів зустрічала ії няня. Більше того, у 56-му році у Плазі відкрили “гараж трициклетів”, де гості могли позичити велосипеди на 2-х і 3-х колесах для прогулянки по Центральному Парку, і цей сервіс досі пропонується! З 1957-го року у вестибюлі готелю навіть висить портрет вередливої героїні, з яким дуже люблять фотографуватися відвідувачі, особливоо мами з дочками. А в 2010-му в Плазі був відкритий тематичний магазин в рожевих тонах, де регулярно проводяться дитячі уроки кулінарії або йоги і, зрозуміло, продається супутна продукція.

Сюіт Елоїзи

Бетсі Джонсон у сюіті Елоїзи

Ну і наостанок розповімо про один номер в готелі Плаза, який так и називається: “Сюіт Елоїзи”. Він знаходиться на 18-му поверсі з видом на внутрішній двір готелю і оформлений, зрозуміло, у вже знайомій палітрі рожевого і чорного. Дизайнером виступила відома в широких колах Бетсі Джонсон. Тут можна знайти підсвічник з рожевими вогниками, им’я Елоїзи неоновими трубками над ліжком, спеціально створеного дизайну постільну білизну, іграшки, диски з фільмами про героїню і багато чого іншого. Для супроводжуючих дорослих є можливість замовити сусідній нудний Едвардський сюіт.

Масоньска Зала

Статуя відомого масона - Джорджа Вашингтона

Статуя відомого масона – Джорджа Вашингтона

Масонське братерство давно залучає до себе увагу різних мір інтенсивності. І не секрет, що до цього дня багато великих світу цього входять до тієї таємничої организації. Америка – не виключення: 14 президентів США були масонами, починаючи з першого, Джорджа Вашингтона, що навіть був магістром Александрійської ложі. Ми спробуємо дещо трохи відкрити завісу таємниці якщо не внутрішніх масонських справ, то хоч би місця, де ці справи обговорюються. Ласкаво просимо до Масонської Зали!

Вхід до Масонської Зали з 23-ї вулиці у районі Челсі, Мангеттен

Вхід до Масонської Зали з 23-ї вулиці у районі Челсі, Мангеттен

Масонська Зала – це відразу дві будівлі у центрі Мангеттена, що є штаб-квартирою для Великої Ложі Масонів Штату Нью-Йорк. Раніше на цьому місці уздовж 6-ої авеню між 23-ою та 24-ою вулицями знаходився старий Масонський Зал 1875-го року будови. Але вже до 1907-го його замінив 19-поверховий хмарочос який виходить на 24-у вулицю і є основною будівлею Великої Ложі. Другий такої ж висоти офісний білдинг звели у 1913-го році і над головним його входом на широкій 23-ій вулиці майорить величезний масонський прапор. Таким чином можемо розвіяти перший міф, про секретність організації, – ось так відкрито, в усіх на очах.

Кімната Великої Ложі

Кімната Великої Ложі

Ту будівлю, яка по-новіше здебільшого здають під офіси і таким чином генерують дохід, що витрачається на утримання комплексу, а також на підтримку благодійних ініціатив Ложі, серед яких і дома для старшіх, й госпіталі, й дітячі табори. Будівля по-старіше використовується для зустрічей різних малих лож, але містить і бібліотеку, а також найкрасивіший зал на 1200 людей (Кімната Великої Ложі), про який ми ще повернемось у кінці цього запису.

Одна з кімнат для зібрань

Одна з кімнат для зібрань

Наприкінці минулого століття Масонський Зал зазнав повну реставрацію своїх приміщень які на протязі довгих років не підтримувалися в адекватному стані: багато елементів декору грубо зафарбовувалися, рідкісні картини припадали пилом і, в цілому, кімнати для зборів теж мали дуже бляклий вигляд. Тим приємніше зараз подивитись на насилу відновлені кімнати, кожна у своєму неповторному і часто глибоко символічному стилі.

План будівлі досить простий, майже на кожному поверсі кімнати для зустрічей лож: Італійської, св. Іоанна і 78 інших, об’єднаних Великою Ложею Нью-Йорка. Кожна кімната має свою тематику, але про це пізніше. Ось декілька фотографій простих сходових прольотів і коридорів з фотографіями і короткою біографією відомих братів-масонів. Луіс Б. Мейєр (Лазарь Мейр) з Метро-Голдвін-Мейєр, й Гаррі Гудіні (Ерік Вайс), й Джордж Коен (батько Бродвею), і президенти Тед і Франклін Рузвельти, а також багато інших.

Кімнати для зібрань мають кожна свою назву: “Іонічна”, “Готична”, “Ренесансна”, всього 12, усі виглядають дуже схоже по плануванню, але кожна – унікальна за оформленням. У деяких стіни обиті листами “датського золота” – сплаву, що імітує більш благородний метал. Готична кімната симулює вітражі церкви Сент Шапель в Парижі. У Континентальній кімнаті по обидві сторони від герба континентальних військ один на одного дивляться фрімасони-революціонери – Джордж Вашингтон і Маркіз де Лафайєт. Майже на усіх кріслах є спеціальні затиски куди зручно ставити ритуальну палицю. Ними користується адміністративна верхівка ложі, п’ять представників якої займають особливі крісла уздовж головної стіни. Над ними завжди є присутнім по-різному стилізоване зображення латинської букви G, яка в американському масонстві асоціюється з Головним Архітектором. Хоча це не релігійна організація і обговорення цієї чутливої теми заборонено на зборах лож, віра у Вищу Істоту – наріжний камінь братерства. Атеїстам тут не раді.

Практично усі кімнати спочатку освітлювалися за допомогою газу і підводи для газових труб збереглися. 3 свічки, 3 світла, що можна побачити в центрі майже кожної кімнати символізують три основні символи масонства: біблію, циркуль і накутник. Також вони представляють Магістра та старшого і молодшего “старост” ложі: хоча б один з них має бути присутнім, щоб зустріч відбулася. Взагалі символізму тут скрізь дуже багато, від єгипетської міфології до грецької, індійської і далі. Наприклад, грецька в’язь означає дружбу, а свастики – благодення. Біля крісла магістра ложі завжди є шматок мармуру, розбитий в центрі своєї верхньої частини. Причиною цьому – використання особливого молоточка на зразок суддівського. Також в кожній кімнаті можна бачити дві колони з глобусами вгорі. Здається, що серед самих масонів немає згоди з приводу їх походження, але іноді їх називають соломоновими стовпами і символізують вони всюдисущу природу організації. Пам’ятаючи про своє походження від європейських мулярів одним з символів сучасного масонства є отесана кам’яна брила, яку часто встановлюють ложі на згадку про своїх братів та на честь різних подій.

Кімната Холландера – це невелика конференц-зала та, за сумісництвом, службова бібліотека. Головним експонатом тут є статуя Джорджа Вашингтона з рітуальним масонським фартухом та символикою на шії. Джордж Вашингтон був магістром Александрійської ложі, його титул звучить як Worshiping Master. Під містом його імені у 20-х роках побудували 100-метровий мемеріал його ж пам’яті, але вже не тільки як президента, але й як масона. Меморіал зовнішньо виглядає як Александрійський маяк. Стол у цій кімнаті накритий плитою дорого мармуру, що в якийсь момент почав тріскатися і його були вимушені заховати під скло. Стеля зали оформлена з використанням різних американських індійський символів, в тому числі ацтеків та майя. У шафах – тома робіт, що були написані братами-масонами як частина їх діяльності у межах організації.

На 14-му поверху розташована бібліотека ім. Роберта Лівінгстона, який був присутнім при інавгурації Джорджа Вашингтона та був тоді гранд-мастером Великої Ложі. Бібліотека доступна для громадськості, але брати книги дозволяється тільки масонам. По вихідних вона закрита, але в буденні дні працює в звичайні години. У головній кімнаті можна розгледіти годинник, що належав Корнуаллісу, одному з генералів британських військ під час Війни за Незалежність. Головний артефакт цієї бібліотеки-музею виставлений за домовленістю з містом зовсім в іншому місці, а саме у Федеральному Холі на Волл Стріт навпроти біржі. Це та сама біблія, на якій присягався Джордж Вашингтон в 1789-му році, коли став першим президентом США, а Нью-Йорк – першою конституційною столицею. Насправді вона належить одній з найстаріших американських лож – св. Іоанна, якій вже більше 250 років. Тут у витончено оформленому коридорі можна виявити і інші цікаві експонати. Як, наприклад, камінь соломоновогу храму в Єрусалимі. Чи церемоніальні масонські мечі, а також речі, що належали Бенджаміну Франкліну.

Ну і, нарешті, найголовніший зал у будівлі– велична Кімната Великої Ложі. Місткістю 1200 чоловік цей зал являється відповідним місцем для сесій, а також для різних урочистих функцій малих лож. Яскравий золотий ефект кімнаті надають знову ж таки листи “датського золота”, а також прекрасні вікна у стелі, оформлені в стилі стекла Тіффані. Під час реставрації в 1986-му році ці стекла були акуратно зняти листок за листочком, потім їх посилили і встановили назад. У залі відмінна акустика тому іноді його здають звуко-записуючим компаніям, а також під різні музичні події. Стіни прикрашають портрети гранд-мастерів Великої Ложі.

Отже, сподіваюся, що секрети масонства стали дещо ближче, а якщо вам би хотілося побачити Масонський Зал особисто, то деталі про те як це зробити можна дізнатися на цій сторіночці або можна звернутися до нас – ми допоможемо все організувати! Спасибі за увагу і ласкаво просимо до Нью-Йорку!