На початку XX століття фабрика «Трайангл» (Triangle Shirtwaist Factory) робила жіночі блузи і займала верхні поверхи будівлі Asch-Building на розі Грін-Стріт и Вашингтон-Плейс (Мангеттен). На підприємстві працювало 500 людей, більшість з яких складали молоді іммігрантки від 16 до 25 років, єврейки та ірландки.
Будівля Asch рахувалася “пожежостійкою”, проте пожежа 25 березня не була для нього першою і у черговий раз довела, що із заходами безпеки тут було не все гаразд. Пожежа почалася на 8-му поверсі фабрики увечері. Але до жаху робітників усі виходи з будівлі виявилися заблокованими. Правда, частина людей (включаючи господарів), що знаходилися у будівлі, зуміла вибратися на дах, іншим же вдалося спуститися на працюючих ліфтах: два ліфтери Джозеф Зіто і Гаспар Мортиллало тричі поверталися, щоб врятувати робітників. Проте піднятися черговий раз не вдалося із-за людей, що кинулися на дах кабіни ліфта: люди відкривали двері шахти і сплигували до низу.
Пожежники прибули до Asch-Building незабаром після пожежної тривоги, що прозвучала, проте сходи діставали тільки до 6-го поверху, а насоси не могли забезпечити необхідного тиску, щоб ефективно гасити пожежу вгорі. В результаті пожежі загинуло 146 людей, 30 з яких – чоловіки. Власники фабрики, що врятувалися, з’явилися перед судом за звинуваченням у тому, що двері фабрики були замкнуті. Через 2 роки після події суд зобов’язав виплатити родичам загиблих по $75 (чималу суму на той час).
Цей страшний інцидент став поштовхом для розвитку громадського життя міста. Незабаром був створений спеціальний Комітет для розслідування і перевірки на фабриках необхідних превентивних заходів, щоб уникнути пожеж та епідемій, крім того активізувалися профспілки і жіночі товариства, наприклад, International Ladies’ Garment Workers’ Union.
Be the first to leave a comment. Don’t be shy.